Від особистих драм до суспільних викликів: «Народжена Cяяти», «За Гранню Прощання», «Банк в Облозі», «Боєць у Клітці», «Повернення Короля: Падіння й Сходження Елвіса Преслі».
Від реальності до вигадки: «Я – вбивця», «Лінкольн Для Адвоката», «На її Місці», «Ґандам: Реквієм за Помстою», «Територія», «Часовий Зріз», «Чоловік, Який Любив НЛО».
Від спортивних драм до футуристичних візій: «Нерозказане: Гоуп Соло проти футболу США», «Аполлон-13: Виживання», «Що далі? Майбутнє з Біллом Ґейтсом», «Сутінки богів», «Огидні».
11 (24) травня вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Методія, які вважаються творцями слов’янської писемності.
Вони створили глаголицю – першу слов’янську абетку, що лягла в основу кирилиці, якою користуються багато слов’янські народи.
Хто такі Кирило і Мефодій?
Святі Кирило і Мефодій – це два брати, які жили в IX столітті та зробили неоціненний внесок у розвиток слов'янської культури та писемності. Вони народилися в місті Солунь (сучасні Салоніки, Греція) у знатній і благочестивій родині.
Кирило, який при хрещенні отримав ім'я Костянтин, був молодшим братом і виявляв виняткові здібності до навчання. Він здобув блискучу освіту в Константинополі, вивчив кілька мов і став бібліотекарем у соборі Святої Софії. Мефодій, старший брат, спочатку обрав військову кар'єру, але згодом прийняв чернецтво.
Місія у Великій Моравії
У 862 році князь Великої Моравії Ростислав звернувся до візантійського імператора з проханням надіслати вчителів, які могли б проповідувати християнство слов'янською мовою. Імператор обрав для цієї місії братів Кирила і Мефодія.
Перед від'їздом Кирило створив слов'янську абетку, яка отримала назву "глаголиця". Він використав грецький алфавіт за основу, але суттєво змінив його, щоб передати особливості слов'янської мови. Брати також почали перекладати на слов'янську богослужбові книги – Євангеліє, Псалтир, Апостол та інші.
Створення кирилиці
Пізніше на основі глаголиці Кирило і Мефодій розробили ще одну абетку – кирилицю, яка отримала свою назву на честь Кирила. Ця абетка виявилася більш зручною і згодом набула широкого поширення серед слов'янських народів.
Завдяки діяльності святих братів слов'яни отримали можливість читати Святе Письмо та богослужбові книги рідною мовою. Це сприяло поширенню освіти та християнства, а також розвитку слов'янської літератури.
Спадщина і Вшанування
Кирило і Мефодій зробили неоціненний внесок у розвиток слов'янської культури. Вони не лише створили писемність, а й заклали основи слов'янської літературної мови, яка стала третьою священною мовою після грецької та латинської.
Імена Кирила і Мефодія носять численні навчальні заклади, бібліотеки, храми. Їм встановлено пам'ятники в різних містах.
Пам'ятник Кирилу і Мефодію в Києві / Пам'ятник Святим Кирилу і Мефодію (Моравія) / Пам'ятник Кирилу і Мефодію (Польща) – uk.wikipedia.org
У 1980 році Папа Іван Павло II проголосив святих Кирила і Мефодія покровителями Європи.
Вшанування пам'яті святих братів
Православна Церква України (ПЦУ) вшановує пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія 11 травня.
Однак на державному рівні в Україні День слов'янської писемності та культури відзначається 24 травня, згідно з Указом Президента України від 17 вересня 2004 року.
🤔
Таким чином, хоча церковне і державне святкування нині припадають на різні дати, вони вшановують одних і тих самих святих просвітників – Кирила і Методія, творців слов'янської писемності.
Отже, святі Кирило і Мефодій – це видатні просвітники, які принесли слов'янським народам писемність і віру.
Їхня спадщина живе й донині, об'єднуючи слов'ян та нагадуючи про важливість освіти, культури та духовності.
